Ще у квітні Верховна Рада прийняла зміни до закону про держбюджет на 2020 рік, згідно з якими був створений спецфонд по боротьбі з коронавірусом обсягом 64,7 млрд грн. Однак згодом міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що більше половини коштів цього фонду направили на ремонт доріг, оскільки уряд повністю забезпечив потреби медицини.

Та чи це справді так? Ситуація у лікарнях дещо суперечить ідеальній картині, де всі пацієнти отримують допомогу безкоштовно і не бігають в аптеку за ліками. І це стосується не лише лікування Covid-19. ZAXID.NET спробував з’ясувати, чому гроші не завжди ідуть за пацієнтом і що з цим робити.

***

Львів’янка Надія Іваночко [ім’я змінено за бажанням героїні] разом з сім’єю перехворіла на коронавірус у червні. Перебіг хвороби був нелегким, тому її з родичами госпіталізували у 8 міську клінічну лікарню.

«Лише перші чотири дні нам ліки давали безкоштовно. Потім докуповувала антибіотик, який коштував близько 200 грн, ще ампули і таблетки купували від мокротиння. Все решта в лікарні було», – ділиться досвідом лікування Надія Іваночко.

За її словами, лікарі пояснювали необхідність докуповувати ліки тим, що «трапився збій у їх постачанні в лікарню».

А жителька одного з районів Львівщини Оксана Вишивана [ім’я змінено] разом з чоловіком захворіли на коронавірус досить недавно, в кінці серпня. Жінка хворіла вдома, а чоловіка госпіталізували у районну лікарню.

«Мені щодня давали список, і я купувала ліки, шприци, системи на крапельниці, вату, бинти і одноразовий посуд для їжі. Єдине, що було, то на три дні дали дуже дорогий антибіотик, який коштує майже 3000 грн. І це все», – розповіла ZAXID.NET Оксана Вишивана.

Нещодавно ZAXID.NET також повідомляв про 33-річну львів’янку Оксану Мушак, яка через коронавірус втратила дитину і потрапила на ШВЛ. Батьки Оксани щоденно купляють дороговартісний антибіотик «Тигацил», бо в лікарні його немає.

Але ж лікування коронавірусу має бути повністю безкоштовним, хіба не так?

З квітня цього року в Україні стартував другий етап медичної реформи за принципом «гроші ходять за пацієнтом». Тепер лікарні мають забезпечувати безкоштовну первинну, амбулаторну допомогу, госпіталізації, хірургічні операції, реабілітацію, паліативну допомогу. Компенсує усі витрати лікарням Національна служба здоров’я України (НСЗУ), з якою медзаклади укладають відповідні угоди. До таких захворювань, лікування яких має бути повністю безкоштовне, входить тепер і Covid-19.

Кожна лікарня, яка лікує Covid-19, підписує угоду з НСЗУ і отримує грошові компенсації. В ідеалі ці гроші мали би покривати абсолютно усі витрати на перебування пацієнтів в лікарні. Окрім того, у ці суми входять 300% премії для лікарів, які мають справу з хворими на коронавірус.

Львівська область вважається одним із лідерів за отриманням відшкодувань НСЗУ на лікування коронавірусу, становм на початок вересня лікарні Львівщини отримали понад 269 млн грн. При цьому, як пояснила ZAXID.NET заступниця керівника департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів НСЗУ Анна Фенчак, гроші лікарням компенсовують не за кожного конкретного пацієнта, а за кількість медичних бригад, які працюють з «ковідними» хворими. У кожній лікарні має бути сформовано мінімум чотири такі команди. Кожна команда може обслуговувати близько 20 пацієнтів.

«Тариф складається із двох частин. Спершу ми рахуємо видатки, які потрібні на лікування пацієнтів у критичних станах. Розрахунок іде відповідно до кількості апаратів ШВЛ. В перший місяць після підписання договору ми оплачуємо так, ніби у лікарнях кожен місяць на всіх апаратах лежать пацієнти. З наступними місяцями ми рахуємо кількість пацієнтів, які проходять через інтенсивну терапію. Другий компонент тарифу – це оплата за команди, які працюють з пацієнтами у середньому і важкомку станах. Ми порахували, що на одну команду лікарів припадає близько 20 пацієнтів, і з розрахунку на таку кількість і закладаємо видатки на ліки для тих пацієнтів. Ще частина виплат іде на 300% доплати медикам за роботу з коронавірсом», – пояснює Анна Фенчак.

Серед львівських лікарень госпітальними базами для надання медичної допомоги хворим на Covid-19 є чотири лікарні: 1 міська клінічна лікарня, 8 міська клінічна лікарня, Львівська лікарня швидкої медичної допомоги і Львівський міський пологовий будинок №1, а також обласна інфекційна лікарня та Центр легеневого здоров’я. Усі вони у різний період часу підписали угоди з НСЗУ на так званий «ковідний пакет», а відтак по-різному отримали нарахування від НСЗУ. Тому перший час за лікування «ковідних» пацієнтів платила Львівська міськрада, благодійники та родичі пацієнтів. Частину грошей лікарні компенсовували коштами, передбаченим НСЗУ на інші медичні послуги.

«Наприклад, 8 лікарня підписала угоду з самого початку, а 1 лікарня хоч і почала надавати послуги з 25 березня, підписала таку угоду в липні. А пологовий будинок взагалі уклав угоду аж у вересні. До цього моменту витрати на лікування пацієнтів здійснювалися за рахунок коштів НСЗУ, отриманих відповідно до інших угод, та міського бюджету. На боротьбу з пандемією місто вже витратило 145,5 млн грн, з яких 4,5 млн грн – саме на ліки»,– розповідає ZAXID.NET в.о. керівника управління охорони здоров’я ЛМР Наталія Літвінська.

За її словами, навіть зараз, коли усі лікарні отримують гроші від держави, доводиться дофінансовувати їх з міського бюджету .

«Коштів «ковідного пакету» не вистачає на те, щоб ідеально виплатити зарплати медикам і повністю покрити лікування пацієнтів. Він розрахований на стандарт лікування та його вистачає в середньому на лікування пацієнта впродовж 10 днів. А ми розуміємо, що є випадки важкого перебігу пневмоній, коли лікування пацієнтів триває більше місяця. Також треба розуміти, що у лікарнях ще йдуть витрати на кисень, який також компенсовує місто. Окрім того, не завжди ми вкладаємося в стандарт антибіотиків, які прописані протоколом», – каже Наталія Літвінська.

За її словами, проблема ще є у тому, що одним із критеріїв, які впливають на суму виплат НСЗУ, є кількість медичних команд для надання допомоги «ковідним» пацієнтам. А їхня кількість може бути обмежена у зв’язку з недостатністю лікарів певних спеціальностей.

«Наприклад, у 8 лікарні є анестезіологи, але ніколи не було терапевтичних відділень. Тому вона не змогла сформувати таку велику кількість бригад, як інші лікарні. Тому оплата у них дещо менша і тому більше 80% «ковідних» грошей йдуть на зарплати. Але вони намагаються це перекрити грошима, які передбачені на інші види медичних послуг», – розповідає Наталія Літнвінська.

«Також НСЗУ здійснює виплати тільки за лікування ПЛР-позитивних пацієнтів, проте заклади надають однакову медичну допомогу як ПЛР-позитивним, так і ПЛР-негативним хворим, які мають клінічні ознаки «ковідної» пневмонії [за даними світової статистики близько 25 % пацієнтів, хворих на ковід, мають негативний ПЛР тест]», – каже Наталія Літвінська.

То в чому річ, хто винен?

Львівська лікарня швидкої допомоги підписала угоду на лікування «ковідних» пацієнтів в кінці липня і отримала 11 млн грн компенсації у серпні. Головний лікар Олег Самчук розповідає, що на момент підписання угоди у лікарні було 50 хворих на коронавірус, зараз – втричі більше.

«Коли ми залучали пакет послуг, у нас була створена певна кількість бригад і апаратів ШВЛ, і ми починали з 50 пацієнтів. Зараз у нас 167 пацієнтів середнього і важкого ступеню важкості. Тому ми зараз вносимо зміни в угоду і просимо, щоб нам дали більшу кількість грошей, аби забезпечити потреби пацієнтів», – розповідає Олег Самчук.

Він каже, що до підписання угоди з НСЗУ у лікарні справді було дуже багато випадків, коли медики просили родичів пацієнтів докуповувати ліки. Зараз ж такі випадки – одиничні, запевняє головний лікар.

«Наприклад, у ситуації з пацієнткою, яка втратила дитину, необхідно було використати антибіотик наднового покоління, він не входить до переліку НСЗУ і є дуже рідкісним. Тому його довелось купляти родичам. Це був єдиний випадок у нашій лікарні, коли знадобився цей препарат», – каже Олег Самчук.

Керівник департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис також розповідає, що в обласних лікарнях не завжди вистачає грошей на лікування коронавірусу.

«Це пов’язано з тим, що кошти, які лікарні отримували від НСЗУ на початку пандемії, були не у достатній кількості. Але зараз це питання врегульовується. Якщо йде мова про тяжкі клінічні випадки, коли лікування є вартісним, ми здійснюємо дофінансування з обласного бюджету. Наприклад, лише інфекційній лікарні було виділено більше 6 млн грн», – розповідає Орест Чемерис.

Натомість у Національній службі здоров’я України заявляють, що проблема з грошима у лікарнях полягає в їхньомку неправильному розподілі.

«Вони неправильно використовують поняття медичної команди, яка надає пацієнтам допомогу. Декі заклади включають у команди технічних працівників, які не надають медичну допомогу і на яких не розповсюджуються доплати до 300%. На жаль, головні лікарі витрачають гроші для того, щоб виплатити їм заробітні плати. Це, в принципі, неправомірні речі і ми на них реагуємо», – каже представниця НСЗУ Анна Фенчак.

«Тариф за одну команду становить 489 тис. грн, а в закладі має бути мінімум чотири такі команди. Насправді шалені гроші виділяються, але, на жаль, не всі доброчесно підходять до цього питання. Лікарням справді не вистачає коштів, але саме через те, що вони неправильно їх використовують», – додає представниця НСЗУ.

А що ж тоді робити пацієнтам?

Ганна Фенчак каже, що дуже мало пацієнтів повідомляють НСЗУ про випадки вимагання грошей у лікарнях. За словами Анни Фенчак, іноді трапляються випадки, коли лікарня забезпечена ліками, але медики все одно пишуть с родичам пацієнтів списки і відправляють їх в аптеку. І така ситуація не лише з коронавірусом.

«Наприклад, на інсульти, інфаркти ми нещодавно суттєво підняли тарифи. Цими тарифами реально покрите усе, що потрібно пацієнту. Але є питання звички, і у нас звикли, навіть коли є повне забезпечення, все одно видавати перелік того, що треба. Тут робота має бути з двох боків: ми можемо здійснювати контроль, але і пацієнт, коли у нього щось вимагають, має знати про своє право на безкоштовне лікування», – пояснює Анна Фенчак.

На сайті НСЗУ можна знайти перелік медичних послуг, які мають бути безкоштовними у лікарнях. Анна Фенчак радить у ситуації, коли лікарі вимагають купити ліки чи заплатити за безкоштовну послугу, одразу телефонувати на гарячу лінію НСЗУ за номером 16-77. За словами керівниці західного територіального підрозділу НСЗУ Мар’яни Возниці, на усі скарги обов’язково реагують.

«Якщо у закладі, який має договір із НСЗУ, вам безпідставно відмовили в наданні послуги чи вимагали гроші, можна подати скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ у розділі «Громадянам». У скарзі потрібно вказати назву лікарні, посаду, прізвище, ім’я та по-батькові посадової особи, яка відмовилася надати допомогу, вимагала оплату за медичні послуги, ліки чи інші матеріали. Важливо вказати, чи була здійснена така оплата або чи були куплені ліки чи розхідні матеріали (шприци, гумові рукавички, крапельниці, спирт, ін). Також описати ситуацію, в наданні якої послуги відмовили чи вимагали гроші, зазначити суму», – пояснює Мар’яна Возниця.

Після цього НСЗУ сконстатується і з лікарнею, і з пацієнтом, щоб з’ясувати, чому така ситуація виникла.

А якщо ми вже купили ліки чи заплатили за послугу, гроші якось можна повернути?

Виявляється, що можна. Коли НСЗУ отримає вашу скаргу, вона звернеться до лікарні з вимогою повернути гроші за послуги, які мали би бути безкоштовними. А якщо лікарня не повертає гроші, то НСЗУ направляє листи до правоохоронних органів.

Якщо НСЗУ отримуватиме багато скарг щодо однієї лікарні, то може навіть розірвати з нею угоду і перестати її фінансувати. Тому знати свої права, вимагати їх дотримання і скаржитись, якщо щось пішло не так – це важливо.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть
Ctrl+Enter

Лишити відповідь

Please enter your comment!
Please enter your name here